Досить поширеним діагнозом у медичній практиці за останній час стало варикозне розширення вен малого тазу, і воно зустрічається як у чоловіків, так і у жінок. Тим не менше, статистика свідчить про те, що жінки стикаються з цією проблемою частіше протилежної статі. Варикозу вен малого тазу схильні всі вікові категорії жінок, але зі збільшенням віку пропорційно зростає і ризик виникнення даної патології. В репродуктивному віці варикоз судин малого тазу може бути виявлений у 15-20% жінок, а в період менопаузи він діагностується вже в 75-80% пацієнток. У чоловіків початкові симптоми варикозу в області малого тазу найчастіше проявляються у проміжку від 12 до 30 років.
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ВАРИКОЗУ МАЛОГО ТАЗУ І ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ У ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ
Розвитку цього захворювання сприяє певний ряд причин. Одні з них залежать від спадковості і загального стану здоров'я, а інші є наслідком способу життя і звичок. Факторами, що провокують появу варикозу малого тазу, служать:
- патологічне розширення вен прямої кишки і нижніх кінцівок;
- спадкова схильність;
- вроджена слабкість сполучної тканини і венозних стінок;
- розвиток пухлин, новоутворень і гриж в сечостатевій системі;
- запальні захворювання органів малого тазу в хронічній формі;
- малорухливий спосіб життя і статичні види спорту;
- важкі фізичні навантаження;
- вимушене тривале положення сидячи або стоячи;
- відсутність регулярного статевого життя;
- нервові розлади і часті недосипання;
- неправильне харчування і надлишкова маса тіла;
- шкідливі звички.
В залежності від статі перерахований вище список доповнюється тими чи іншими факторами. Наприклад, у чоловіків таким фактором може стати нестандартна особливість будови судин статевих органів. Ця патологія носить назву варикоцеле – розширення вен сім'яного канатика. Враховуючи особливості чоловічої анатомії, можна сказати, що захворювання частіше локалізується з лівого боку.
Особливості розвитку варикозу малого тазу у жінок (так званого жіночого варикоцеле) обумовлюються наявністю наступних факторів ризику:
- запальні гінекологічні захворювання;
- механічне здавлювання вен збільшеною маткою;
- сексуальні розлади (дискомфорт при статевому акті і аноргазмія);
- багатоводна багатоплідна вагітність;
- численні і важкі пологи;
- зміна гормонального фону;
- гормональна терапія і контрацепція.
Варто відзначити, що, незважаючи на велику поширеність, варикозне розширення вен малого тазу мало вивчено, і можливо є ще причини для його виникнення.
ВАРИКОЗ ВЕН МАЛОГО ТАЗУ, СИМПТОМИ ТА ЇХ ОСОБЛИВОСТІ У ЖІНОК І ЧОЛОВІКІВ
Ознаки варикозу малого тазу на ранніх стадіях розвитку захворювання ніяк не проявляються. У пацієнтів чоловічої статі воно має симптоми, які найчастіше можуть бути виявлені виключно за допомогою методів пальпації, ультразвуку, функціональних проб та фізикального обстеження. Тільки коли ступінь ураження вен сильно висока, варикоз може проявитися деформацією статевого органу і сильними болями навіть у стані спокою.
У пацієнтів обох статей болю при варикозі вен малого тазу починають спостерігатися у міру розвитку патологічних змін у судинах та погіршення відтоку крові. Локалізуються вони в нижній частині живота і мають різну інтенсивність, більшість пацієнтів відзначають ниючі і тягнучі болі, які надають в крижово-поперекову зону. Вони виникають або стають більш явними при ходьбі, після тривалих статичних і динамічних навантажень.
При варикозі вен малого тазу у жінок симптоматика має більш яскраво виражений характер, ніж у чоловіків:
- больові кризи внизу живота поширюються на зону промежини і посилюються, як правило, після тривалого перебування у положенні стоячи або сидячи; у перші дні менструації; після переохолодження;
- неприємні відчуття в геніталіях і малому тазі при статевому акті і через деякий час після нього ;
- виражений передменструальний синдром;
- збій менструального циклу (дисменорея): збільшення тривалості і інтенсивності менструації;
- підвищене виділення секреції з зовнішніх статевих органів;
- венозні вузли в області промежини;
- особлива чутливість зони промежини;
- дисфункція сечовипускання.
ВАРИКОЗ МАЛОГО ТАЗУ ПРИ ВАГІТНОСТІ
Вагітність – це своєрідний індикатор стану здоров'я жінки. Багато захворювання, що протікають безсимптомно, проявляються в період виношування плоду.
Під час вагітності стрімко зростаюча матка займає все більше і більше місця в малому тазу. В кінці третього триместру вона досягає максимально можливих розмірів і здавлює собою інші органи, перетискаючи венозні судини. Їх стінки, через зниження тонусу матки, в цей період значно слабкіше, ніж зазвичай. Цей фізіологічний процес завдає шкоди здоров'ю, і вагітність може ускладнитися розривом вен, кровотечами. А в післяпологовий період анемією і болючими відчуттями, приводять до проблем з венами.
При рості плода відтік крові з матки зростає приблизно в 15-20 разів, і клапанний апарат судин порожнини матки не завжди з ним справляється. Відбувається порушення однонаправленої струму крові, що провокує венозний застій і запальний процес. Кровотік починає здійснюватися обхідним шляхом, при якому задіюються слабкі дрібні судини органів малого тазу. Це призводить до надлишку крові, і, як наслідок, варикоз проявляється малого тазу. Не виключено, що після родів може статися зворотний процес, і ця хвороба відступить.
Із-за порушення кровотоку варикоз вен малого таза приводить до дефіциту кисню, що надходить до дитини. Розвивається гіпоксія плода, іноді це служить приводом для проведення кесаревого розтину.
Під час вагітності особливо важливо не плутати варикоз матки і малого тазу. Встановити точне захворювання допоможе тільки обстеження, засноване на методах з високим рівнем діагностичних можливостей: ультразвукового дослідження (УЗД), комп'ютерної томографії (КТ), магнітно-резонансної томографії (МРТ). У цей період життя жінки перевага віддається УЗД і МРТ, тому що КТ передбачає радіаційне опромінення. МРТ абсолютно безпечна, але її не рекомендується робити в перший триместр. Показаннями до проведення МРТ при варикозі малого тазу є результати УЗД.
Під час вагітності лікувати варикоз вен малого тазу можна використовуючи методи тільки консервативної терапії. Тому позбутися повністю від хвороби можна буде після пологів. У надзвичайно критичних ситуаціях вдаються до оперативного втручання. Тоді використовують малоінвазивні методи – радіочастотну і лазерну коагуляцію.
При лікуванні без операції всі рекомендації в основному відносяться до коригування способу життя:
- збільшити фізичну активність. Здійснювати піші прогулянки мінімум дві години в день, з обов'язковою можливістю перепочити;
- виключити підйом вантажів;
- необхідно дотримуватися дієти, що включає в себе продукти багаті клітковиною (злаки, ягоди і фрукти, овочі) і з високим вмістом корисних жирів;
- приймати контрастний душ, вітається відвідування басейну;
- з другого триместру обов'язково носити призначений вид компресійного трикотажу або допологовий бандаж;
- спати краще на боці з трохи піднятими ногами;
- здійснювати дихальну і лікувальну гімнастику.
Коли є безпосередня загроза передчасних пологів, лікування проводиться стаціонарно, під цілодобовим наглядом медичного персоналу.
ЛІКУВАННЯ ВАРИКОЗУ МАЛОГО ТАЗУ: ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ ТА ЛІКУВАЛЬНІ ВПРАВИ
При варикозі вен малого тазу лікування складається з терапії різними лікарськими препаратами та спеціальними гімнастичними вправами.
Застосування ліків незамінне в гострий період перебігу хвороби. Основними активними компонентами є: діосмін, гесперидин, троксерутин, пентоксифілін. Вітамінні комплекси і таблетки, що містять соки, екстракти рослинні масла так само дадуть помірне поліпшення стану пацієнта.
Вагітним жінкам лікарі намагаються призначати засоби (при варикозі малого тазу) виключно на основі натуральних компонентів: екстракт кінського каштана, екстракт зеленого чаю, вітамінів, масел та ін., тобто ті препарати, які якомога менше побічних дій. Найчастіше лікар метою комплексної терапії дає ще направлення на фізіотерапію чи лікувальну гімнастику.
Гімнастичні вправи при варикозі малого тазу мають широкий спектр дії. Вони є основним видом лікування, яке має одночасно профілактичне значення. Вправи задіють м'язи спини, очеревини, таза та стегон, позитивно впливають на поліпшення струму крові. Враховуючи можливу інтенсивність навантаження, особливості стану здоров'я, зайнятість на роботі та вдома, можна підібрати собі прийнятну сукупність вправ.
Вправи для будинку можуть включати в себе наступний комплекс:
- вправа «Велосипед»: обертання ногами, лежачи на спині. 15-20 підходів;
- вправа «Підтягування колін»: піднімаємо до грудей коліно, спрямувавши носок вгору, фіксуємо це положення на кілька секунд. 10 підходів на кожну ногу;
- вправа «Ножиці»: у положенні лежачи на спині, тримаємо руки вздовж тулуба, ноги прямі, шкарпетки натягнуті від себе, по черзі схрещуємо ноги. 15 підходів;
- вправа «Свічка»: голова, шия і плечі знаходяться на підлозі, тіло потрібно зафіксувати у вертикальному положенні, спину можна притримувати руками, виконувати 5-7 хвилин;
- вправа на гнучкість спини: опора повинні бути на долоні і коліна, спочатку згинайте, потім випрямляйте спину. 10 підходів.
На роботі, наприклад, можна виконувати наступний комплекс вправ:
- поджимания і випрямлення пальців ніг;
- кругове обертання стопами в положенні сидячи, по 10 раз;
- почерговий перенесення ваги тіла на одну ногу, то на іншу.
На початкових стадіях перебігу хвороби доповнити лікування варикозу малого таза можна народними засобами. До них відносять прийняття тонізуючих ванн, вживання протизапальних настоїв і сприяють кровотворенню відварів.
Більшість коштів неважко заготовити в домашніх умовах. Переваги в лікуванні захворювання віддається: плодам і квітам кінського каштана, березової чаге, коріння кульбаби, квітів ромашки.
Особливе місце в лікуванні займає профілактика:
- дотримання здорового способу життя (відмова від куріння і вживання спиртних напоїв);
- режимне харчування (прийом їжі невеликими порціями, 5 разів на день через рівні проміжки часу);
- оптимальне співвідношення навантажень і відпочинку;
- сексуальне життя після варикозу малого тазу повинна бути помірною;
- регулярний контроль за показниками крові;
- відвідування флеболога.
Після лікування від захворювання пацієнт відзначить поліпшення не тільки фізичної, але і психоемоційного стану.
